прирівнювати

прирі́внювати

-юю, -юєш, недок., прирівняти, -яю, -яєш, док., перех.

1》 Визнавати кого-, що-небудь у якомусь відношенні рівним кому-, чому-небудь.

|| Вважати кого-, що-небудь схожим на когось іншого, щось інше.

|| Робити рівним із ким-, чим-небудь у якомусь відношенні.

2》 Порівнювати кого-, що-небудь з кимсь, чимсь для встановлення спільного і відмінного.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. прирівнювати — прирі́внювати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. прирівнювати — ПРИРІ́ВНЮВАТИ, юю, юєш, недок., ПРИРІВНЯ́ТИ, я́ю, я́єш, док., кого, що. 1. Визнавати кого-, що-небудь у чомусь рівним кому-, чому-небудь. Оце, Охріме, побратавсь я з ним, та й обридли мені усі давні приятелі, – бо чи ж до його їх прирівняти?... Словник української мови у 20 томах
  3. прирівнювати — ПОРІ́ВНЮВАТИ (вимірюючи, розглядаючи, досліджуючи тощо якісь однорідні предмети, явища, людей, виявляти в них однакове чи різне, переваги чи недоліки і т. ін.), РІВНЯ́ТИ, ЗІСТАВЛЯ́ТИ, ЗРІ́ВНЮВАТИ розм.; ПРИРІ́ВНЮВАТИ, ПРИМІРЯ́ТИ (ПРИМІ́РЮВАТИ) (звич. Словник синонімів української мови
  4. прирівнювати — Прирі́внювати, -внюю, -внюєш; прирівня́ти, -ня́ю, -ня́єш кого-що до кого-чого Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. прирівнювати — ПРИРІ́ВНЮВАТИ, юю, юєш, недок., ПРИРІВНЯ́ТИ, я́ю, я́єш, док., перех. 1. Визнавати кого-, що-небудь у якомусь відношенні рівним кому-, чому-небудь. Словник української мови в 11 томах