1. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

провісниця

Прові́сниця, -ці, -цею; -ві́сниці, -ві́сниць

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. провісниця — прові́сниця іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. провісниця — -і. Жін. до провісник. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. провісниця — ПРОВІ́СНИЦЯ, і, ж. Жін. до прові́сник. Ясними зоряними ночами під покривом Чумацького Шляху майже кожної другої ночі розсипаються роси – провісниці ранньої осені (з наук. літ.); * У порівн. Словник української мови у 20 томах
  4. провісниця — ПРОВІ́СНИЦЯ, і, ж. Жін. до прові́сник. Ясними зоряними ночами під покривом Чумацького Шляху майже кожної другої ночі розсипаються роси — провісниці ранньої осені (Хлібороб Укр. Словник української мови в 11 томах