провісниця
прові́сниця
іменник жіночого роду, істота
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- провісниця — -і. Жін. до провісник. Великий тлумачний словник сучасної мови
- провісниця — ПРОВІ́СНИЦЯ, і, ж. Жін. до прові́сник. Ясними зоряними ночами під покривом Чумацького Шляху майже кожної другої ночі розсипаються роси – провісниці ранньої осені (з наук. літ.); * У порівн. Словник української мови у 20 томах
- провісниця — Прові́сниця, -ці, -цею; -ві́сниці, -ві́сниць Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- провісниця — ПРОВІ́СНИЦЯ, і, ж. Жін. до прові́сник. Ясними зоряними ночами під покривом Чумацького Шляху майже кожної другої ночі розсипаються роси — провісниці ранньої осені (Хлібороб Укр. Словник української мови в 11 томах