проламувати

Прола́мувати, -ла́мую, -муєш

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. проламувати — прола́мувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. проламувати — див. ламати Словник синонімів Вусика
  3. проламувати — -ую, -уєш, недок., проламати, -аю, -аєш, док., перех. 1》 Те саме, що проломлювати 1). || Прорубувати отвір для дверей, вікна і т. ін. || тільки док. Зробити непридатним для використання, зіпсувати ударами, поштовхами і т. ін.; зламати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. проламувати — ПРОЛА́МУВАТИ, ую, уєш, недок., ПРОЛАМА́ТИ, а́ю, а́єш, док., що. 1. Те саме, що проло́млювати 1. У надрах гір проламують [будівники] тунелі, Для колії зрівняли сірий брук (П. Словник української мови у 20 томах
  5. проламувати — лама́ти (прола́мувати, розбива́ти і т. ін.) / злама́ти (пролама́ти, розби́ти і т. ін.) лід (кри́гу). 1. перев. зі сл. пе́рший. Мати успішний початок, досягати успіху в чому-небудь. Фразеологічний словник української мови
  6. проламувати — ПРОБИВА́ТИ (ударами, натиском утворювати в чомусь отвір, рану, прохід тощо), ПРОЛО́МЛЮВАТИ (ПРОЛА́МУВАТИ), ПРОШИБА́ТИ розм.; ПРОСА́ДЖУВАТИ, ПРОВА́ЛЮВАТИ (докладаючи великих зусиль); ПРОТИКА́ТИ, ТАРА́НИТИ, ПРОСТРО́МЛЮВАТИ, ПРОТАРА́НЮВАТИ, ПРОШИВА́ТИ... Словник синонімів української мови
  7. проламувати — ПРОЛА́МУВАТИ, ую, уєш, недок., ПРОЛАМА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех. 1. Те саме, що проло́млювати 1. У надрах гір проламують [будівники] тунелі, Для колії зрівняли сірий брук (Дор. Словник української мови в 11 томах
  8. проламувати — Прола́мувати, -му́ю, -єш сов. в. пролама́ти, -ма́ю, -єш, гл. Проламывать, проломить. І проломавши (стелю), спустили ліжко. Єв. Мр. 4. Проламав (у лісі) стежку. Рудч. Ск. II. 106. Словник української мови Грінченка