1. Фразеологічний словник української мови

проламувати

лама́ти (прола́мувати, розбива́ти і т. ін.) / злама́ти (пролама́ти, розби́ти і т. ін.) лід (кри́гу). 1. перев. зі сл. пе́рший. Мати успішний початок, досягати успіху в чому-небудь. (Омелян:) Тут би я, проламавши перший лід, здобувши собі довір’я людей, міг би був зробити чимало доброго (І. Франко). 2. Долаючи великі перешкоди, значні труднощі, досягати вирішальних змін у чому-небудь. Лід треба ламати. Треба Гната прикрутити так, щоб він визнав свої помилки і припинив чинити неподобства! Хлопець він, здається, непоганий (Григорій Тютюнник); Щоб великі труднощі, то й ні. Просто непорозуміння з комунальним господарством міста. Доведеться ще ламати кригу (Іван Ле). 3. перев. чого. Боротися проти чого-небудь небажаного, неприємного в людських стосунках. Разом з усіма миролюбними людьми народи обох країн будуть .. розбивати лід недовір’я і скептицизму, наполегливо йти вперед до загального миру й дружби між народами (З газети).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. проламувати — прола́мувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. проламувати — див. ламати Словник синонімів Вусика
  3. проламувати — -ую, -уєш, недок., проламати, -аю, -аєш, док., перех. 1》 Те саме, що проломлювати 1). || Прорубувати отвір для дверей, вікна і т. ін. || тільки док. Зробити непридатним для використання, зіпсувати ударами, поштовхами і т. ін.; зламати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. проламувати — ПРОЛА́МУВАТИ, ую, уєш, недок., ПРОЛАМА́ТИ, а́ю, а́єш, док., що. 1. Те саме, що проло́млювати 1. У надрах гір проламують [будівники] тунелі, Для колії зрівняли сірий брук (П. Словник української мови у 20 томах
  5. проламувати — ПРОБИВА́ТИ (ударами, натиском утворювати в чомусь отвір, рану, прохід тощо), ПРОЛО́МЛЮВАТИ (ПРОЛА́МУВАТИ), ПРОШИБА́ТИ розм.; ПРОСА́ДЖУВАТИ, ПРОВА́ЛЮВАТИ (докладаючи великих зусиль); ПРОТИКА́ТИ, ТАРА́НИТИ, ПРОСТРО́МЛЮВАТИ, ПРОТАРА́НЮВАТИ, ПРОШИВА́ТИ... Словник синонімів української мови
  6. проламувати — Прола́мувати, -ла́мую, -муєш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. проламувати — ПРОЛА́МУВАТИ, ую, уєш, недок., ПРОЛАМА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех. 1. Те саме, що проло́млювати 1. У надрах гір проламують [будівники] тунелі, Для колії зрівняли сірий брук (Дор. Словник української мови в 11 томах
  8. проламувати — Прола́мувати, -му́ю, -єш сов. в. пролама́ти, -ма́ю, -єш, гл. Проламывать, проломить. І проломавши (стелю), спустили ліжко. Єв. Мр. 4. Проламав (у лісі) стежку. Рудч. Ск. II. 106. Словник української мови Грінченка