пропікати

Значення в інших словниках

1. пропікати — пропіка́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
2. пропікати — -аю, -аєш, недок., пропекти, -ечу, -ечеш; мин. ч. пропік, -пекла, -пекло; наказ. сп. пропечи; док., перех. 1》 Гарно випікати, доводити до повної готовності. 2》 Сильно, глибоко прогрівати. || Сильно прогріваючи, дошкуляти спекою. || безос. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. пропікати — ПРОПІКА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПРОПЕКТИ́, ечу́, ече́ш; мин. ч. пропі́к, пекла́, ло́; наказ. сп. пропечи́; док., кого, що. 1. Гарно випікати, доводити до повної готовності. Добре пропікати хліб (О. Донченко); * Образно. Рум'янець наскрізь пропік яблуко. Словник української мови у 20 томах
4. пропікати — о́чі пропіка́ють (на́скрізь (до кісто́к)) кого. Хто-небудь дивиться на когось дуже пильно, прискіпливо і т. ін. “Оце,— думаю,— так. Оце справжній гіпноз”. Очі, знаєте, наскрізь тебе пропікають. Стою, як потороча, ні пари з уст (І. Муратов). Фразеологічний словник української мови
5. пропікати — ВРАЖА́ТИ (УРАЖА́ТИ) (завдавати душевного болю), ПРИГНІ́ЧУВАТИ, ПРИГНІТА́ТИ рідше, ОБПА́ЛЮВАТИ, ОБПІКА́ТИ (ОПІКА́ТИ), ПРОПІКА́ТИ, ДОШКУЛЯ́ТИ (ДОШКУ́ЛЮВАТИ), ПІДБИВА́ТИ, ПРИБИВА́ТИ розм., КОРО́БИТИ розм. (викликати неприємне почуття). — Док. Словник синонімів української мови
6. пропікати — ПРОПІКА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПРОПЕКТИ́, ечу́, ече́ш; мин. ч. пропі́к, пекла́, ло́; наказ. сп. пропечи́; док., перех. 1. Гарно випікати, доводити до повної готовності. Добре пропікати хліб; *Образно. Рум’янець наскрізь пропік яблуко. Словник української мови в 11 томах
7. пропікати — Пропіка́ти, -ка́ю, -єш сов. в. пропекти́ , -печу́ , -че́ш. Прожигать, прожечь, пропекать, пропечь. Словник української мови Грінченка