1. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

пустельний

Пусте́льний, -на, -не

пусти́нний = пусте́льний, -на, -не

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пустельний — пусте́льний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. пустельний — (край) безлюдний, малолюдний, незаселений, необжитий; поет пустоширокий. Словник синонімів Караванського
  3. пустельний — -а, -е. 1》 Прикм. до пустеля 1). || Власт. пустелі. || Який живе або росте у пустелі. 2》 Безлюдний або малолюдний; порожній. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. пустельний — ПУСТЕ́ЛЬНИЙ, а, е. 1. Прикм. до пусте́ля 1. Після мінералогічної колекції взялися [Вернер та Шевченко] за ботанічну і якомога краще пильнували рослини, висаджені в горщики, як зразки рідкісних представників пустельної зони (З. Словник української мови у 20 томах
  5. пустельний — БЕЗЛЮ́ДНИЙ (про місцевість, населений пункт, вулицю і т. ін. — такий, де не видно або дуже мало чи зовсім немає в даний момент людей), НЕЛЮ́ДНИЙ рідше, ПУСТЕ́ЛЬНИЙ підсил., ПУСТИ́ННИЙ підсил., ПУСТОПОРО́ЖНІЙ підсил. розм. Словник синонімів української мови
  6. пустельний — Пусте́льний, -а, -е Пустынный. Желех. (Мир. ХРВ. 323). Словник української мови Грінченка