рискувати

Рискува́ти і ризикува́ти, -ку́ю, -ку́єш

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. рискувати — рискува́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. рискувати — див. ризикувати Словник синонімів Вусика
  3. Рискувати — Ризикувати Неправильно-правильно
  4. рискувати — -ую, -уєш, недок., рискнути, -ну, -неш, док., рідко. Те саме, що ризикувати, ризикнути. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. рискувати — 1. зважати, зважити, позважати, ризикувати, ризикнути, поризикувати, заризикувати, заризикнути, зризикувати, зризикнути 2. це див. штрихувати Словник чужослів Павло Штепа
  6. рискувати — РИСКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., РИСКНУ́ТИ, ну́, не́ш, док. 1. Здійснювати рискований вчинок, рисковану дію, справу і т. ін. Я ніколи не боявся рискувати. Сумління підказувало мені інше: для загального добра треба робити все (Ю. Словник української мови у 20 томах
  7. рискувати — НАВА́ЖИТИСЯ з інфін. (переборюючи вагання і побоювання, набратися рішучості для здійснення якогось учинку), ЗВА́ЖИТИСЯ з інфін. і на що, РІШИ́ТИСЯ з інфін. і на що, розм., ПЕРЕМОГТИ́СЯ перев. без додатка, розм., ПОВА́ЖИТИСЯ з інфін., розм. Словник синонімів української мови
  8. рискувати — РИСКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., РИСКНУ́ТИ, ну́, не́ш, док. 1. Здійснювати рискований вчинок, рисковану дію, справу і т. ін. Я ніколи не боявся рискувати. Сумління підказувало мені інше: для загального добра треба робити все (Збан., Малин. Словник української мови в 11 томах