рискувати

РИСКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., РИСКНУ́ТИ, ну́, не́ш, док.

1. Здійснювати рискований вчинок, рисковану дію, справу і т. ін.

Я ніколи не боявся рискувати. Сумління підказувало мені інше: для загального добра треба робити все (Ю. Збанацький);

[Терлецький:] Хто не рискує, той не переможе. Проект затвердять, а тоді... [Панащенко:] Чудово! (Л. Дмитерко);

Це було дуже небезпечно – повзти, але він вирішив рискнути .. Парубок доповз і принишк у кукурудзі (О. Донченко);

// з інфін. Відважуватися на що-небудь рисковане.

Грім вибухів, тріскотнеча розривних куль наростала. А коли двоє піхотинців упало, корчачись, на самих східцях, то більш ніхто не рискував вириватися з будинку (О. Гончар);

Книжка так заінтересувала мене, що я рискнула зайти в крамницю (Леся Українка).

2. з інфін. Підлягати можливому риску (у 1 знач.), небезпеці, піддавати рискові.

Роз'їзд поскакав назад, на кожному кроці рискуючи поламати коням ноги на байбакових норах, якими густо був поритий степ (П. Панч);

Він рискував залишитись десь на перегоні без пари (О. Донченко);

– Пауль, ти рискуєш зараз потрапити до рук Лешникових бандитів, – аргументує Анна і додає: – Не роби, Пауль, дурниць (П. Колесник).

3. чим. Піддавати кого-, що-небудь рискові (у 1 знач.), небезпеці; жертвувати кимсь, чимсь.

“Ви, – казав друг, – повинні боронити честь старої корогви, а не зрікатися її!” Ми ж думаєм, що краще зробити нову корогву, ніж латати стару і ради того латання рискувати власною честю (Леся Українка);

Пригадалась позаминула ніч, коли Гай, рискуючи власним життям, поліз замість нього, Черниша, відшукувати між трупів Бузька і Вакуленка... (О. Гончар);

Сахно не хотіла ні порушувати свого слова, ані рискувати своєю персоною (Ю. Смолич);

Боярин замислився. Викупити їх [невільників] на цареві гроші він не міг. Вони були призначені тільки на московських підданців. Хіба що рискнути своїми? (З. Тулуб).