рискувати

рискува́ти

дієслово недоконаного виду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. рискувати — див. ризикувати Словник синонімів Вусика
  2. Рискувати — Ризикувати Неправильно-правильно
  3. рискувати — -ую, -уєш, недок., рискнути, -ну, -неш, док., рідко. Те саме, що ризикувати, ризикнути. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. рискувати — 1. зважати, зважити, позважати, ризикувати, ризикнути, поризикувати, заризикувати, заризикнути, зризикувати, зризикнути 2. це див. штрихувати Словник чужослів Павло Штепа
  5. рискувати — РИСКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., РИСКНУ́ТИ, ну́, не́ш, док. 1. Здійснювати рискований вчинок, рисковану дію, справу і т. ін. Я ніколи не боявся рискувати. Сумління підказувало мені інше: для загального добра треба робити все (Ю. Словник української мови у 20 томах
  6. рискувати — НАВА́ЖИТИСЯ з інфін. (переборюючи вагання і побоювання, набратися рішучості для здійснення якогось учинку), ЗВА́ЖИТИСЯ з інфін. і на що, РІШИ́ТИСЯ з інфін. і на що, розм., ПЕРЕМОГТИ́СЯ перев. без додатка, розм., ПОВА́ЖИТИСЯ з інфін., розм. Словник синонімів української мови
  7. рискувати — Рискува́ти і ризикува́ти, -ку́ю, -ку́єш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. рискувати — РИСКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., РИСКНУ́ТИ, ну́, не́ш, док. 1. Здійснювати рискований вчинок, рисковану дію, справу і т. ін. Я ніколи не боявся рискувати. Сумління підказувало мені інше: для загального добра треба робити все (Збан., Малин. Словник української мови в 11 томах