розгонистий

Значення в інших словниках

1. розгонистий — розго́нистий прикметник Орфографічний словник української мови
2. розгонистий — (крок) навальний, сов. стрімкий; (потяг) швидкий; (лан) широкий, просторий; (почерк) розкидистий; (спів) голосний, розкотистий, розлогий. Словник синонімів Караванського
3. розгонистий — див. просторий; розлогий Словник синонімів Вусика
4. розгонистий — -а, -е. 1》 Який рухається з великим розгоном, надмірною швидкістю. || Якому властива стрімкість руху (про ходу, крок і т. ін.). 2》 Який простягається на велику відстань; просторий. || Якому властиві видовженість, розмах. Великий тлумачний словник сучасної мови
5. розгонистий — РОЗГО́НИСТИЙ, а, е. 1. Який рухається з великим розгоном, надмірною швидкістю. Розгонисті гірські води за ніч прогризли хід у снігу і кризі, і тепер сніг лежить над водою, як міцний і важкий міст (Л. Словник української мови у 20 томах
6. розгонистий — ГОЛОСНИ́Й (про голос, звук — який добре чути), ГУЧНИ́Й, ГРОМОВИ́Й підсил., ГРОМОПОДІ́БНИЙ підсил., ДЗВІНКИ́Й, ЗВУ́ЧНИЙ, ГРИМКИ́Й, ЗИ́ЧНИЙ, ХЛЬОСТКИ́Й розм. Словник синонімів української мови
7. розгонистий — РОЗГО́НИСТИЙ, а, е. 1. Який рухається з великим розгоном, надмірною швидкістю. Розгонисті гірські води за ніч прогризли хід у снігу і кризі, і тепер сніг лежить над водою, як міцний і важкий міст (Перв., Невигад. Словник української мови в 11 томах