розгонистий
розго́нистий
-а, -е.
1》 Який рухається з великим розгоном, надмірною швидкістю.
|| Якому властива стрімкість руху (про ходу, крок і т. ін.).
2》 Який простягається на велику відстань; просторий.
|| Якому властиві видовженість, розмах.
|| Який має великі проміжки між літерами, словами, уміщує мало слів у рядку (про почерк або текст).
3》 Якого чути на далеку відстань; голосний, розкотистий.
|| рідко. Привільний, роздольний (про пісню).
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- розгонистий — розго́нистий прикметник Орфографічний словник української мови
- розгонистий — (крок) навальний, сов. стрімкий; (потяг) швидкий; (лан) широкий, просторий; (почерк) розкидистий; (спів) голосний, розкотистий, розлогий. Словник синонімів Караванського
- розгонистий — див. просторий; розлогий Словник синонімів Вусика
- розгонистий — РОЗГО́НИСТИЙ, а, е. 1. Який рухається з великим розгоном, надмірною швидкістю. Розгонисті гірські води за ніч прогризли хід у снігу і кризі, і тепер сніг лежить над водою, як міцний і важкий міст (Л. Словник української мови у 20 томах
- розгонистий — ГОЛОСНИ́Й (про голос, звук — який добре чути), ГУЧНИ́Й, ГРОМОВИ́Й підсил., ГРОМОПОДІ́БНИЙ підсил., ДЗВІНКИ́Й, ЗВУ́ЧНИЙ, ГРИМКИ́Й, ЗИ́ЧНИЙ, ХЛЬОСТКИ́Й розм. Словник синонімів української мови
- розгонистий — Розго́нистий, -та, -те Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- розгонистий — РОЗГО́НИСТИЙ, а, е. 1. Який рухається з великим розгоном, надмірною швидкістю. Розгонисті гірські води за ніч прогризли хід у снігу і кризі, і тепер сніг лежить над водою, як міцний і важкий міст (Перв., Невигад. Словник української мови в 11 томах