1. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

розкорінюватися

Розкорі́нюватися, -рі́нююся, -рі́нюєшся і розкоріня́тися, -ріня́юся, -ріня́єшся; розкорени́тися, -реню́ся, -рени́шся,.-рени́ться; розкоре́нений

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розкорінюватися — розкорі́нюватися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. розкорінюватися — -юється і розкоренятися, розкорінятися, -яється, недок., розкоренитися і розкорінитися, -иться, док. 1》 Пускати коріння в різні боки. || перен. Кількісно розростатися (зазвичай про рід). 2》 перен. Поширюватися, закріплятися в чому-небудь. || Зміцнювати своє становище. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. розкорінюватися — РОЗКОРІ́НЮВАТИСЯ, юється, РОЗКОРЕНЯ́ТИСЯ, РОЗКОРІНЯ́ТИСЯ, я́ється, недок., РОЗКОРЕНИ́ТИСЯ, РОЗКОРІНИ́ТИСЯ, и́ться, док. 1. Пускати коріння в різні боки. Розкорінюється дуб та на всі боки (П. Словник української мови у 20 томах
  4. розкорінюватися — РОЗКОРІ́НЮВАТИСЯ, юється і РОЗКОРЕНЯ́ТИСЯ, РОЗКОРІНЯ́ТИСЯ, я́ється, недок., РОЗКОРЕНИ́ТИСЯ і РОЗКОРІНИ́ТИСЯ, и́ться, док. 1. Пускати коріння в різні боки. Розкорінюється дуб та на всі боки (Тич. Словник української мови в 11 томах