розкорінюватися

розкорі́нюватися

-юється і розкоренятися, розкорінятися, -яється, недок., розкоренитися і розкорінитися, -иться, док.

1》 Пускати коріння в різні боки.

|| перен. Кількісно розростатися (зазвичай про рід).

2》 перен. Поширюватися, закріплятися в чому-небудь.

|| Зміцнювати своє становище.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розкорінюватися — розкорі́нюватися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. розкорінюватися — РОЗКОРІ́НЮВАТИСЯ, юється, РОЗКОРЕНЯ́ТИСЯ, РОЗКОРІНЯ́ТИСЯ, я́ється, недок., РОЗКОРЕНИ́ТИСЯ, РОЗКОРІНИ́ТИСЯ, и́ться, док. 1. Пускати коріння в різні боки. Розкорінюється дуб та на всі боки (П. Словник української мови у 20 томах
  3. розкорінюватися — Розкорі́нюватися, -рі́нююся, -рі́нюєшся і розкоріня́тися, -ріня́юся, -ріня́єшся; розкорени́тися, -реню́ся, -рени́шся,.-рени́ться; розкоре́нений Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. розкорінюватися — РОЗКОРІ́НЮВАТИСЯ, юється і РОЗКОРЕНЯ́ТИСЯ, РОЗКОРІНЯ́ТИСЯ, я́ється, недок., РОЗКОРЕНИ́ТИСЯ і РОЗКОРІНИ́ТИСЯ, и́ться, док. 1. Пускати коріння в різні боки. Розкорінюється дуб та на всі боки (Тич. Словник української мови в 11 томах