розмовний

Значення в інших словниках

1. розмовний — розмо́вний прикметник Орфографічний словник української мови
2. розмовний — -а, -е. 1》 Який уживається в розмові, характерний для усного мовлення. Розмовна мова — а) різновид літературної мови, вживаний у повсякденному спілкуванні; б) будь-яке мовлення, яке відбуваєтьсяч в усній формі. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. розмовний — РОЗМО́ВНИЙ, а, е. 1. Який уживається в розмові, характерний для усного мовлення. Широко вливаються в поетичну мову розмовні інтонації (М. Рильський); Запас розмовних слів став таким великим, що вона з будь-ким могла вже вільно порозумітися (А. Словник української мови у 20 томах
4. розмовний — РОЗМО́ВНИЙ, а, е. 1. Який уживається в розмові, характерний для усного мовлення. Широко вливаються в поетичну мову розмовні інтонації (Рильський, III, 1956, 79); Запас розмовних слів став таким великим... Словник української мови в 11 томах
5. розмовний — Розмовний, -а, -е Разговорный. Желех. Словник української мови Грінченка