1. Великий тлумачний словник сучасної мови

розмовний

розмо́вний

-а, -е.

1》 Який уживається в розмові, характерний для усного мовлення.

Розмовна мова — а) різновид літературної мови, вживаний у повсякденному спілкуванні; б) будь-яке мовлення, яке відбуваєтьсяч в усній формі.

2》 Який має вигляд розмови, діалога; викладений у формі розмови, діалога.

Розмовний жанр — жанр естрадно-циркового мистецтва, оснований на монологічному або діалогічному мовленні (конферанс, пародії, клоунада і т. ін.).

3》 Що стосується такого жанру, пов'язаний з його використанням.

4》 діал. Говіркий, балакучий.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розмовний — розмо́вний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. розмовний — РОЗМО́ВНИЙ, а, е. 1. Який уживається в розмові, характерний для усного мовлення. Широко вливаються в поетичну мову розмовні інтонації (М. Рильський); Запас розмовних слів став таким великим, що вона з будь-ким могла вже вільно порозумітися (А. Словник української мови у 20 томах
  3. розмовний — Розмо́вний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. розмовний — РОЗМО́ВНИЙ, а, е. 1. Який уживається в розмові, характерний для усного мовлення. Широко вливаються в поетичну мову розмовні інтонації (Рильський, III, 1956, 79); Запас розмовних слів став таким великим... Словник української мови в 11 томах
  5. розмовний — Розмовний, -а, -е Разговорный. Желех. Словник української мови Грінченка