розораний

Значення в інших словниках

1. розораний — розо́раний дієприкметник від: розора́ти Орфографічний словник української мови
2. розораний — РОЗОРАНИЙ – РОЗОРЕНИЙ Розораний. Дієприкм. від розорати; у знач. прикм.: розорані луки, розораний лан. Розорений. Дієприкм. від розорити; у знач. прикм.: розорена війною країна, розорене господарство, розорене селянство. Літературне слововживання
3. розораний — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до розорати. || розорано, безос. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
4. розораний — РОЗО́РАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до розора́ти. Вважають, що земельні багатства у нас невичерпні. Насправді це не так. Усі землі у нас в основному вже розорані (з наук. літ.); // у знач. прикм. Далеко й широко виднілася лише .. Словник української мови у 20 томах
5. розораний — РОЗО́РАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до розора́ти. Далеко й широко виднілася лише.. розорана земля і де-не-де сільська хатина (Коб., Вибр., 1949, 334); Вважають, що земельні багатства у нас невичерпні. Насправді це не так. Словник української мови в 11 томах