розораний

РОЗОРАНИЙ – РОЗОРЕНИЙ

Розораний. Дієприкм. від розорати; у знач. прикм.: розорані луки, розораний лан.

Розорений. Дієприкм. від розорити; у знач. прикм.: розорена війною країна, розорене господарство, розорене селянство.

Джерело: Словник-довідник з українського літературного слововживання на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розораний — розо́раний дієприкметник від: розора́ти Орфографічний словник української мови
  2. розораний — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до розорати. || розорано, безос. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. розораний — РОЗО́РАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до розора́ти. Далеко й широко виднілася лише.. розорана земля і де-не-де сільська хатина (Коб., Вибр., 1949, 334); Вважають, що земельні багатства у нас невичерпні. Насправді це не так. Словник української мови в 11 томах
  4. розораний — Розо́раний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. розораний — РОЗО́РАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до розора́ти. Вважають, що земельні багатства у нас невичерпні. Насправді це не так. Усі землі у нас в основному вже розорані (з наук. літ.); // у знач. прикм. Далеко й широко виднілася лише .. Словник української мови у 20 томах