1. Словник української мови у 20 томах

розораний

РОЗО́РАНИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до розора́ти.

Вважають, що земельні багатства у нас невичерпні. Насправді це не так. Усі землі у нас в основному вже розорані (з наук. літ.);

// у знач. прикм.

Далеко й широко виднілася лише .. розорана земля і де-не-де сільська хатина (О. Кобилянська);

Там, на розораній ріллі з рудими латками глею, убого витикалася рунь (П. Панч);

Такий весняний стан. Але дивуватися було нічого: це ж був південний схил, та ще й геть укритий розораними полями (І. Багряний);

// розо́рано, безос. пред.

Вечір виплив зоряно Понад окрайцями землі, Де трактором розорано Розлив фіалковий ріллі (М. Стельмах).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розораний — розо́раний дієприкметник від: розора́ти Орфографічний словник української мови
  2. розораний — РОЗОРАНИЙ – РОЗОРЕНИЙ Розораний. Дієприкм. від розорати; у знач. прикм.: розорані луки, розораний лан. Розорений. Дієприкм. від розорити; у знач. прикм.: розорена війною країна, розорене господарство, розорене селянство. Літературне слововживання
  3. розораний — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до розорати. || розорано, безос. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. розораний — Розо́раний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. розораний — РОЗО́РАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до розора́ти. Далеко й широко виднілася лише.. розорана земля і де-не-де сільська хатина (Коб., Вибр., 1949, 334); Вважають, що земельні багатства у нас невичерпні. Насправді це не так. Словник української мови в 11 томах