розписка

Значення в інших словниках

1. розписка — розпи́ска іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
2. розписка — -и, ж. 1》 Дія за знач. розписати, розписувати 1-3). 2》 Документ із підписом, який засвідчує одержання чого-небудь. Платіжна розписка — письмове засвідчення оплати за борговим зобов'язанням. Здавати під розписку — здавати щось кому-небудь, вимагаючи письмового свідчення про це. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. розписка — Поквитка, посвідка Словник чужослів Павло Штепа
4. розписка — РОЗПИ́СКА, и, ж. 1. рідко. Дія за знач. розписа́ти, розпи́сувати 1–3. Розписка діалектних матеріалів. 2. Документ з підписом, який засвідчує одержання чого-небудь. – Завтра зранку підемо до волості. Словник української мови у 20 томах
5. розписка — РОЗПИ́СКА, и, ж. 1. Дія за знач. розписа́ти, розпи́сувати 1-3. 2. Документ з підписом, який засвідчує одержання чого-небудь. — Завтра зранку підемо до волості. Писар напише нам розписку, а я вам заплачу по тій розписці гроші,— сказав Мотуз (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах
6. розписка — рос. расписка документ, скріплений підписом особи, яка дала розписку, який є підтвердженням того, що ця особа отримала від іншої гроші, речі, матеріальні цінності тощо і зобов'язується їх повернути. Eкономічна енциклопедія