розчулений

Значення в інших словниках

1. розчулений — (приємно схвильований) розніжений. Словник синонімів Полюги
2. розчулений — розчу́лений дієприкметник Орфографічний словник української мови
3. розчулений — -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до розчулити. 2》 у знач. прикм.Приємно схвильований, зворушений. || Який виражає схвильованість, зворушеність. || Сповнений схвильованості, зворушеності. Великий тлумачний словник сучасної мови
4. розчулений — РОЗЧУ́ЛЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. до розчу́лити. Розчулені прощанням з рідними, односельчани довго їхали мовчки (Григорій Тютюнник); Василь розчулений добрістю матері, йому кортить, як колись у дитячі роки, пригорнутися до її щоки (Д. Словник української мови у 20 томах
5. розчулений — розчу́лений схвильований, зворушений (ср, ст) Лексикон львівський: поважно і на жарт
6. розчулений — ЗВОРУ́ШЕНИЙ прикм. (який зворушився, розхвилювався), СХВИЛЬО́ВАНИЙ, ЗРУ́ШЕНИЙ заст., ПОРУ́ШЕНИЙ діал. Прибігла Оксана. Зворушена, піднесена, аж хустка збилася з голови (М. Куліш); Поет стояв блідий, схвильований — переживав свої ліричні образи (Я. Словник синонімів української мови
7. розчулений — РОЗЧУ́ЛЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до розчу́лити. Розчулені прощанням з рідними, односельчани довго їхали мовчки (Тют., Вир, 1964, 281); Василь розчулений добрістю матері, йому кортить, як колись у дитячі роки, пригорнутися до її щоки (Д. Словник української мови в 11 томах