1. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

розіпнутий

Розі́пнутий і розі́п’ятий, -та, -те

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розіпнутий — розі́пнутий дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. розіпнутий — розіпнений, -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до розіпнути. || розіпнуто, безос. присудк. сл. 2》 у знач. прикм.Який лежить, широко, вільно розкинувши руки, ноги. || Який широко розставив ноги, розвів в різні боки руки. 3》 у знач. прикм. Без хустки на голові. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. розіпнутий — РОЗІ́ПНУТИЙ, РОЗІ́ПНЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. до розіпну́ти¹. На залізному ліжечку .. лежала дівчинка років п'ятнадцяти, розіпнута, як на хресті (Григорій Тютюнник); * Образно. Скиглить ніч, промерзла й кострубата, розіпнена давно на сонячних мечах... Словник української мови у 20 томах
  4. розіпнутий — РОЗІ́ПНУТИЙ, РОЗІ́ПНЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до розіпну́ти. На залізному ліжечку.. лежала дівчинка років п’ятнадцяти, розіпнута, як на хресті (Тют., Вир, 1964, 428); *Образно. Словник української мови в 11 томах