розіпнутий
розі́пнутий
розіпнений, -а, -е.
1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до розіпнути.
|| розіпнуто, безос. присудк. сл.
2》 у знач. прикм.Який лежить, широко, вільно розкинувши руки, ноги.
|| Який широко розставив ноги, розвів в різні боки руки.
3》 у знач. прикм. Без хустки на голові.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- розіпнутий — розі́пнутий дієприкметник Орфографічний словник української мови
- розіпнутий — РОЗІ́ПНУТИЙ, РОЗІ́ПНЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. до розіпну́ти¹. На залізному ліжечку .. лежала дівчинка років п'ятнадцяти, розіпнута, як на хресті (Григорій Тютюнник); * Образно. Скиглить ніч, промерзла й кострубата, розіпнена давно на сонячних мечах... Словник української мови у 20 томах
- розіпнутий — Розі́пнутий і розі́п’ятий, -та, -те Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- розіпнутий — РОЗІ́ПНУТИЙ, РОЗІ́ПНЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до розіпну́ти. На залізному ліжечку.. лежала дівчинка років п’ятнадцяти, розіпнута, як на хресті (Тют., Вир, 1964, 428); *Образно. Словник української мови в 11 томах