1. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

самовдосконалення

Самовдоскона́лення, -ння, -нню

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. самовдосконалення — самовдоскона́лення іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. самовдосконалення — самоудосконалення, -я, с. Удосконалення самого себе (моральне і т. ін.), своєї фахової майстерності тощо. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. самовдосконалення — САМОВДОСКОНА́ЛЕННЯ, САМОУДОСКОНА́ЛЕННЯ, я, с. Удосконалення самого себе (фізичне, моральне і т. ін.), своєї фахової майстерності тощо. Для того, щоб займатися самовихованням, мало лише знати себе. Треба, крім цього, прагнути до самовдосконалення (з наук. Словник української мови у 20 томах
  4. самовдосконалення — САМОВДОСКОНА́ЛЕННЯ, САМОУДОСКОНА́ЛЕННЯ, я, с. Удосконалення самого себе (фізичне, моральне і т. ін.), своєї фахової майстерності тощо. Проповідь [у творах... Словник української мови в 11 томах