самовдосконалення
самовдоскона́лення
самоудосконалення, -я, с.
Удосконалення самого себе (моральне і т. ін.), своєї фахової майстерності тощо.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- самовдосконалення — самовдоскона́лення іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- самовдосконалення — САМОВДОСКОНА́ЛЕННЯ, САМОУДОСКОНА́ЛЕННЯ, я, с. Удосконалення самого себе (фізичне, моральне і т. ін.), своєї фахової майстерності тощо. Для того, щоб займатися самовихованням, мало лише знати себе. Треба, крім цього, прагнути до самовдосконалення (з наук. Словник української мови у 20 томах
- самовдосконалення — Самовдоскона́лення, -ння, -нню Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- самовдосконалення — САМОВДОСКОНА́ЛЕННЯ, САМОУДОСКОНА́ЛЕННЯ, я, с. Удосконалення самого себе (фізичне, моральне і т. ін.), своєї фахової майстерності тощо. Проповідь [у творах... Словник української мови в 11 томах