синус

Значення в інших словниках

1. синус — си́нус іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
2. синус — -а, ч. 1》 мат. Одна з тригонометричних функцій гострого кута, яка у прямокутному трикутнику дорівнює відношенню катета, протилежного цьому кутові, до гіпотенузи. 2》 анат. Порожнина, заглибина в якомусь органі. Синуси мозку. Венозний синус серця. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. синус — СИ́НУС, а, ч. 1. мат. Одна з тригонометричних функцій гострого кута, яка у прямокутному трикутнику дорівнює відношенню катета, протилежного цьому кутові, до гіпотенузи. Словник української мови у 20 томах
4. синус — си́нус (від лат. sinus – вигнутість, кривизна) функція кута, позначається sin. С. гострого кута прямокутного трикутника – відношення катета, протилежного цьому кутові, до гіпотенузи; дорівнює косинусові другого гострого кута цього трикутника. Словник іншомовних слів Мельничука
5. синус — Одна з тригонометричних функцій; с. гострого кута прямокутного трикутника дорівнює відношенню протилеглого до нього катета до гіпотенузи. Універсальний словник-енциклопедія
6. синус — СИ́НУС, а, ч. 1. мат. Одна з тригонометричних функцій гострого кута, яка у прямокутному трикутнику дорівнює відношенню катета, протилежного цьому кутові, до гіпотенузи. Словник української мови в 11 томах