синус
СИ́НУС, а, ч.
1. мат. Одна з тригонометричних функцій гострого кута, яка у прямокутному трикутнику дорівнює відношенню катета, протилежного цьому кутові, до гіпотенузи.
Відношення катета, протилежного кутові &́945;, до гіпотенузи називається синусом кута &́945; і позначається: sin &́945; (Геом., І, 1956, 130);
Рая ховає очі, а він забуває, яку теорему доводив, синус сплутує з котангенсом (Автом., Щастя.., 1959, 108).
2. анат. Порожнина, заглибина в якомусь органі.
Синуси лімфатичних судин; Синуси мозку; Венозний синус серця.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- синус — си́нус іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- синус — -а, ч. 1》 мат. Одна з тригонометричних функцій гострого кута, яка у прямокутному трикутнику дорівнює відношенню катета, протилежного цьому кутові, до гіпотенузи. 2》 анат. Порожнина, заглибина в якомусь органі. Синуси мозку. Венозний синус серця. Великий тлумачний словник сучасної мови
- синус — СИ́НУС, а, ч. 1. мат. Одна з тригонометричних функцій гострого кута, яка у прямокутному трикутнику дорівнює відношенню катета, протилежного цьому кутові, до гіпотенузи. Словник української мови у 20 томах
- синус — си́нус (від лат. sinus – вигнутість, кривизна) функція кута, позначається sin. С. гострого кута прямокутного трикутника – відношення катета, протилежного цьому кутові, до гіпотенузи; дорівнює косинусові другого гострого кута цього трикутника. Словник іншомовних слів Мельничука
- синус — Одна з тригонометричних функцій; с. гострого кута прямокутного трикутника дорівнює відношенню протилеглого до нього катета до гіпотенузи. Універсальний словник-енциклопедія
- синус — Си́нус, -са; -нуси, -сів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)