синус
СИ́НУС, а, ч.
1. мат. Одна з тригонометричних функцій гострого кута, яка у прямокутному трикутнику дорівнює відношенню катета, протилежного цьому кутові, до гіпотенузи.
Відношення катета, протилежного кутові α, до гіпотенузи називається синусом кута α і позначається: sin α (з навч. літ.);
Рая ховає очі, а він забуває, яку теорему доводив, синус сплутує з котангенсом (П. Автомонов).
2. анат. Порожнина, заглибина в якомусь органі.
Синуси лімфатичних судин;
Синуси мозку;
Венозний синус серця.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- синус — си́нус іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- синус — -а, ч. 1》 мат. Одна з тригонометричних функцій гострого кута, яка у прямокутному трикутнику дорівнює відношенню катета, протилежного цьому кутові, до гіпотенузи. 2》 анат. Порожнина, заглибина в якомусь органі. Синуси мозку. Венозний синус серця. Великий тлумачний словник сучасної мови
- синус — си́нус (від лат. sinus – вигнутість, кривизна) функція кута, позначається sin. С. гострого кута прямокутного трикутника – відношення катета, протилежного цьому кутові, до гіпотенузи; дорівнює косинусові другого гострого кута цього трикутника. Словник іншомовних слів Мельничука
- синус — Одна з тригонометричних функцій; с. гострого кута прямокутного трикутника дорівнює відношенню протилеглого до нього катета до гіпотенузи. Універсальний словник-енциклопедія
- синус — Си́нус, -са; -нуси, -сів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- синус — СИ́НУС, а, ч. 1. мат. Одна з тригонометричних функцій гострого кута, яка у прямокутному трикутнику дорівнює відношенню катета, протилежного цьому кутові, до гіпотенузи. Словник української мови в 11 томах