скрегіт

Значення в інших словниках

1. скрегіт — скре́гіт іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
2. скрегіт — -готу, ч. 1》 Різкі скрипучі звуки, що утворюються сильним тертям кам'яних, металевих і т. ін. предметів. || Такі звуки, утворювані роботою механізмів, машин. 2》 Звуки, утворювані тертям верхнього ряду зубів об нижній. Скрегіт зубовний — страшенна лють, злість. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. скрегіт — СКРЕ́ГІТ, готу, ч. 1. Різкі скрипучі звуки, що утворюються сильним тертям кам'яних, металевих і т. ін. предметів. Із скреготом відчинилися двері порожньої камери, що була поруч з моєю, в'язня штовхнули (В. Словник української мови у 20 томах
4. скрегіт — СКРЕ́ГІТ, готу, ч. 1. Різкі скрипучі звуки, що утворюються сильним тертям кам’яних, металевих і т. ін. предметів. Із скреготом відчинилися двері порожньої камери, що була поруч з моєю, в’язня штовхнули (Петльов. Словник української мови в 11 томах
5. скрегіт — Скрегіт, -готу м. 1) Скрежетъ. 2) Стрекотаніе. Словник української мови Грінченка