1. Великий тлумачний словник сучасної мови

скрегіт

скре́гіт

-готу, ч.

1》 Різкі скрипучі звуки, що утворюються сильним тертям кам'яних, металевих і т. ін. предметів.

|| Такі звуки, утворювані роботою механізмів, машин.

2》 Звуки, утворювані тертям верхнього ряду зубів об нижній.

Скрегіт зубовний — страшенна лють, злість.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. скрегіт — скре́гіт іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. скрегіт — СКРЕ́ГІТ, готу, ч. 1. Різкі скрипучі звуки, що утворюються сильним тертям кам'яних, металевих і т. ін. предметів. Із скреготом відчинилися двері порожньої камери, що була поруч з моєю, в'язня штовхнули (В. Словник української мови у 20 томах
  3. скрегіт — Скре́гіт, -готу, в -готі Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. скрегіт — СКРЕ́ГІТ, готу, ч. 1. Різкі скрипучі звуки, що утворюються сильним тертям кам’яних, металевих і т. ін. предметів. Із скреготом відчинилися двері порожньої камери, що була поруч з моєю, в’язня штовхнули (Петльов. Словник української мови в 11 томах
  5. скрегіт — Скрегіт, -готу м. 1) Скрежетъ. 2) Стрекотаніе. Словник української мови Грінченка