слабшати
Слабі́шати і сла́бшати, -шаю, -шаєш
сла́бшати і слабі́шати, -шаю, -шаєш
Джерело:
Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- слабшати — (втрачати силу) слабнути, никнути, кволіти, ослабати; (виявлятися слабше) послаблюватися, меншати, зменшуватися, влягатися; (про послаблені почуття) тамуватися, угамовуватится, утихомирюватися. Словник синонімів Полюги
- слабшати — сла́бшати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- слабшати — -аю, -аєш, недок. Те саме, що слабнути. Великий тлумачний словник сучасної мови
- слабшати — СЛА́БШАТИ, аю, аєш, недок. Те саме, що сла́бнути. Марта Кирилівна почутила, що її ноги слабшають, неначе їх хтось підтинає чимсь (І. Нечуй-Левицький); Руки раз по раз слабшали (Грицько Григоренко); Коли зійшло сонце, шторм почав потроху слабшати (З. Словник української мови у 20 томах
- слабшати — СЛА́БНУТИ (втрачати силу, ставати слабшим), СЛА́БШАТИ, СЛАБІ́ШАТИ, СЛАБІ́ТИ, БЕЗСИ́ЛІТИ рідше, ПІДУПАДА́ТИ, ПЕРЕВО́ДИТИСЯ, ЗДАВА́ТИ, НИ́ДІТИ, НИ́КНУТИ, ВИДИХА́ТИСЯ, КВО́ЛІТИ, ХИ́РІТИ, ПОНИКА́ТИ, ОСЛАБА́ТИ рідше, ЧУ́ЧВЕРІТИ розм., ПЛЮГА́ВІТИ зневажл. Словник синонімів української мови
- слабшати — СЛА́БШАТИ, аю, аєш, недок. Те саме, що сла́бнути. Марта Кирилівна почутила, що її ноги слабшають, неначе їх хтось підтинає чимсь (Н.-Лев., VI, 1966, 88); Руки раз по раз слабшали (Григ., Вибр. Словник української мови в 11 томах