слабшати

Значення в інших словниках

1. слабшати — (втрачати силу) слабнути, никнути, кволіти, ослабати; (виявлятися слабше) послаблюватися, меншати, зменшуватися, влягатися; (про послаблені почуття) тамуватися, угамовуватится, утихомирюватися. Словник синонімів Полюги
2. слабшати — сла́бшати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
3. слабшати — СЛА́БШАТИ, аю, аєш, недок. Те саме, що сла́бнути. Марта Кирилівна почутила, що її ноги слабшають, неначе їх хтось підтинає чимсь (І. Нечуй-Левицький); Руки раз по раз слабшали (Грицько Григоренко); Коли зійшло сонце, шторм почав потроху слабшати (З. Словник української мови у 20 томах
4. слабшати — СЛА́БНУТИ (втрачати силу, ставати слабшим), СЛА́БШАТИ, СЛАБІ́ШАТИ, СЛАБІ́ТИ, БЕЗСИ́ЛІТИ рідше, ПІДУПАДА́ТИ, ПЕРЕВО́ДИТИСЯ, ЗДАВА́ТИ, НИ́ДІТИ, НИ́КНУТИ, ВИДИХА́ТИСЯ, КВО́ЛІТИ, ХИ́РІТИ, ПОНИКА́ТИ, ОСЛАБА́ТИ рідше, ЧУ́ЧВЕРІТИ розм., ПЛЮГА́ВІТИ зневажл. Словник синонімів української мови
5. слабшати — Слабі́шати і сла́бшати, -шаю, -шаєш сла́бшати і слабі́шати, -шаю, -шаєш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. слабшати — СЛА́БШАТИ, аю, аєш, недок. Те саме, що сла́бнути. Марта Кирилівна почутила, що її ноги слабшають, неначе їх хтось підтинає чимсь (Н.-Лев., VI, 1966, 88); Руки раз по раз слабшали (Григ., Вибр. Словник української мови в 11 томах