слабшати
СЛА́БШАТИ, аю, аєш, недок. Те саме, що сла́бнути.
Марта Кирилівна почутила, що її ноги слабшають, неначе їх хтось підтинає чимсь (Н.-Лев., VI, 1966, 88);
Руки раз по раз слабшали (Григ., Вибр., 1959, 360);
Позиції імперіалізму продовжують слабшати, а позиції борців за мир, за національну незалежність народів, за соціалізм стають все міцнішими (Рад. Укр., 7.XI 1960, 2);
Коли зійшло сонце, шторм почав потроху слабшати (Тулуб, В степу.., 1964, 277);
Чим довше вагався [Славко], тим сміливість слабшала (Март., Тв., 1954, 344);
Протягом 10-12-разового з’явлення їх [комет] яскравість слабшає у десятки й сотні разів (Наука.., 2, 1959, 17);
Оце дівчина співає-співає своїх любих пісень; а там — дивись: обірвався голос… слабшає, тихшає… (Мирний, І, 1949, 327).
Значення в інших словниках
- слабшати — (втрачати силу) слабнути, никнути, кволіти, ослабати; (виявлятися слабше) послаблюватися, меншати, зменшуватися, влягатися; (про послаблені почуття) тамуватися, угамовуватится, утихомирюватися. Словник синонімів Полюги
- слабшати — сла́бшати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- слабшати — -аю, -аєш, недок. Те саме, що слабнути. Великий тлумачний словник сучасної мови
- слабшати — СЛА́БШАТИ, аю, аєш, недок. Те саме, що сла́бнути. Марта Кирилівна почутила, що її ноги слабшають, неначе їх хтось підтинає чимсь (І. Нечуй-Левицький); Руки раз по раз слабшали (Грицько Григоренко); Коли зійшло сонце, шторм почав потроху слабшати (З. Словник української мови у 20 томах
- слабшати — СЛА́БНУТИ (втрачати силу, ставати слабшим), СЛА́БШАТИ, СЛАБІ́ШАТИ, СЛАБІ́ТИ, БЕЗСИ́ЛІТИ рідше, ПІДУПАДА́ТИ, ПЕРЕВО́ДИТИСЯ, ЗДАВА́ТИ, НИ́ДІТИ, НИ́КНУТИ, ВИДИХА́ТИСЯ, КВО́ЛІТИ, ХИ́РІТИ, ПОНИКА́ТИ, ОСЛАБА́ТИ рідше, ЧУ́ЧВЕРІТИ розм., ПЛЮГА́ВІТИ зневажл. Словник синонімів української мови
- слабшати — Слабі́шати і сла́бшати, -шаю, -шаєш сла́бшати і слабі́шати, -шаю, -шаєш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)