слабшати
СЛА́БШАТИ, аю, аєш, недок.
Те саме, що сла́бнути.
Марта Кирилівна почутила, що її ноги слабшають, неначе їх хтось підтинає чимсь (І. Нечуй-Левицький);
Руки раз по раз слабшали (Грицько Григоренко);
Коли зійшло сонце, шторм почав потроху слабшати (З. Тулуб);
Чим довше вагався [Славко], тим сміливість слабшала (Л. Мартович);
Протягом 10–12-разового з'явлення їх [комет] яскравість слабшає у десятки й сотні разів (з наук.-попул. літ.);
Оце дівчина співає-співає своїх любих пісень; а там – дивись: обірвався голос... слабшає, тихшає... (Панас Мирний).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- слабшати — (втрачати силу) слабнути, никнути, кволіти, ослабати; (виявлятися слабше) послаблюватися, меншати, зменшуватися, влягатися; (про послаблені почуття) тамуватися, угамовуватится, утихомирюватися. Словник синонімів Полюги
- слабшати — сла́бшати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- слабшати — -аю, -аєш, недок. Те саме, що слабнути. Великий тлумачний словник сучасної мови
- слабшати — СЛА́БНУТИ (втрачати силу, ставати слабшим), СЛА́БШАТИ, СЛАБІ́ШАТИ, СЛАБІ́ТИ, БЕЗСИ́ЛІТИ рідше, ПІДУПАДА́ТИ, ПЕРЕВО́ДИТИСЯ, ЗДАВА́ТИ, НИ́ДІТИ, НИ́КНУТИ, ВИДИХА́ТИСЯ, КВО́ЛІТИ, ХИ́РІТИ, ПОНИКА́ТИ, ОСЛАБА́ТИ рідше, ЧУ́ЧВЕРІТИ розм., ПЛЮГА́ВІТИ зневажл. Словник синонімів української мови
- слабшати — Слабі́шати і сла́бшати, -шаю, -шаєш сла́бшати і слабі́шати, -шаю, -шаєш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- слабшати — СЛА́БШАТИ, аю, аєш, недок. Те саме, що сла́бнути. Марта Кирилівна почутила, що її ноги слабшають, неначе їх хтось підтинає чимсь (Н.-Лев., VI, 1966, 88); Руки раз по раз слабшали (Григ., Вибр. Словник української мови в 11 томах