справедливість

Справедли́вість, -вости, -вості, -вістю

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. справедливість — справедли́вість іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. справедливість — Принаймні з часів Платона політичні мислителі незалежно від своїх переконань вважали справедливість однією з основних ознак належного політичного устрою. Енциклопедія політичної думки
  3. справедливість — [справеидлив'іс'т'] -вос'т'і, ор. -в'іс'т'у Орфоепічний словник української мови
  4. справедливість — -вості, ж. 1》 Властивість за знач. справедливий 1), 2). 2》 Об'єктивне, неупереджене ставлення до кого-, чого-небудь. Віддавати справедливість. По [всій] справедливості. 3》 Людські стосунки, дії, вчинки, які відповідають морально-етичним і правовим нормам. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. справедливість — СПРАВЕДЛИ́ВІСТЬ, вості, ж. 1. Властивість за знач. справедли́вий 1, 2. Його не могло не обходити, що Евеліна так кепсько думає про людей. Він мусив довести їй справедливість своїх поглядів (Н. Рибак); Я прошу о святую справедливість!... Словник української мови у 20 томах
  6. справедливість — СПРАВЕДЛИ́ВІСТЬ (моральний ідеал, відповідність людських стосунків, законів, порядків морально-етичним, юридичним і т. ін. нормам, правилам), ПРА́ВДА, І́СТИНА книжн. Словник синонімів української мови
  7. справедливість — СПРАВЕДЛИ́ВІСТЬ, вості, ж. 1. Властивість за знач. справедли́вий 1, 2. Його не могло не обходити, що Евеліна так кепсько думає про людей. Він мусив довести їй справедливість своїх поглядів (Рибак, Помилка.. Словник української мови в 11 томах