справедливість
справедли́вість
-вості, ж.
1》 Властивість за знач. справедливий 1), 2).
2》 Об'єктивне, неупереджене ставлення до кого-, чого-небудь. Віддавати справедливість. По [всій] справедливості.
3》 Людські стосунки, дії, вчинки, які відповідають морально-етичним і правовим нормам.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- справедливість — справедли́вість іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- справедливість — Принаймні з часів Платона політичні мислителі незалежно від своїх переконань вважали справедливість однією з основних ознак належного політичного устрою. Енциклопедія політичної думки
- справедливість — [справеидлив'іс'т'] -вос'т'і, ор. -в'іс'т'у Орфоепічний словник української мови
- справедливість — СПРАВЕДЛИ́ВІСТЬ, вості, ж. 1. Властивість за знач. справедли́вий 1, 2. Його не могло не обходити, що Евеліна так кепсько думає про людей. Він мусив довести їй справедливість своїх поглядів (Н. Рибак); Я прошу о святую справедливість!... Словник української мови у 20 томах
- справедливість — СПРАВЕДЛИ́ВІСТЬ (моральний ідеал, відповідність людських стосунків, законів, порядків морально-етичним, юридичним і т. ін. нормам, правилам), ПРА́ВДА, І́СТИНА книжн. Словник синонімів української мови
- справедливість — Справедли́вість, -вости, -вості, -вістю Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- справедливість — СПРАВЕДЛИ́ВІСТЬ, вості, ж. 1. Властивість за знач. справедли́вий 1, 2. Його не могло не обходити, що Евеліна так кепсько думає про людей. Він мусив довести їй справедливість своїх поглядів (Рибак, Помилка.. Словник української мови в 11 томах