1. Великий тлумачний словник сучасної мови

справедливий

справедли́вий

-а, -е.

1》 Який діє на підставі об'єктивних фактів, позбавлений упередження; прот. несправедливий.

|| Заснований на правильному, об'єктивному ставленні до кого-, чого-небудь.

2》 Заснований на вимогах справедливості (у 3 знач.).

|| Який має законні підстави, достатньо підтверджений, обґрунтований.

|| у знач. ім. справедливе, -вого, с. Те, що виражає об'єктивність, відповідає морально-етичним і правовим нормам.

Справедлива війна — війна проти загарбників за свободу й незалежність.

3》 рідко. Те саме, що справжній 1).

|| Точний.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. справедливий — (який керується справедливістю) правий, законний, слушний, праведний. Словник синонімів Полюги
  2. справедливий — справедли́вий прикметник Орфографічний словник української мови
  3. справедливий — (- діло) правий; (хто) чесний, безгрішний, ур. праведний, п! ШЛЯХЕТНИЙ; (суддя) безсторонній, об'єктивний, непідкупний, не упереджений, правосудний; (вирок) заслужений; (- вимогу) обґрунтований; (- вагу) Р. точний; пр. Словник синонімів Караванського
  4. справедливий — див. справжній Словник синонімів Вусика
  5. справедливий — [справеидливией] м. (на) -вому/-в'ім, мн. -в'і Орфоепічний словник української мови
  6. справедливий — СПРАВЕДЛИ́ВИЙ, а, е. 1. Який діє на підставі об'єктивних фактів, позбавлений упередження; протилежне несправедливий. Щодо ректора О. Барусевича, то хоч ми й любили його і вважали справедливим, але доступу до нього не мали (І. Словник української мови у 20 томах
  7. справедливий — віддава́ти / відда́ти нале́жне кому, чому. Гідно оцінювати кого-, що-небудь; визнавати позитивні якості кого-, чого-небудь. — Ми віддаємо належне вашому патріотичному бажанню (О. Фразеологічний словник української мови
  8. справедливий — БЕЗСТОРО́ННІЙ (про людей або їхнє ставлення до кого-, чого-небудь — позбавлений упередження, суб'єктивності), ОБ'ЄКТИ́ВНИЙ, НЕЗАЦІКА́ВЛЕНИЙ, БЕЗПРИ́СТРАСНИЙ, НЕУПЕРЕ́ДЖЕНИЙ (без заздалегідь сформованої думки, звичайно негативної, про кого-, що-небудь)... Словник синонімів української мови
  9. справедливий — Справедли́вий, -ва, -ве Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  10. справедливий — СПРАВЕДЛИ́ВИЙ, а, е. 1. Який діє на підставі об’єктивних фактів, позбавлений упередження; протилежне несправедливий. Щодо ректора О. Барусевича, то хоч ми й любили його і вважали справедливим, але доступу до нього не мали (Фр. Словник української мови в 11 томах
  11. справедливий — Справедливий, -а, -е 1) Справедливый. Справедливого чоловіка, то й Бог любить. Ном. № 6694. 2) Настоящій. Справедливий чумак був. МВ. І. 65. Котра дівчина чорнобривая, та чарівниця справедливая. Чуб. Шукай, мати, шукай, мати, справедливої ворожки. Чуб. V. 421. Словник української мови Грінченка