справедливий

БЕЗСТОРО́ННІЙ (про людей або їхнє ставлення до кого-, чого-небудь — позбавлений упередження, суб'єктивності), ОБ'ЄКТИ́ВНИЙ, НЕЗАЦІКА́ВЛЕНИЙ, БЕЗПРИ́СТРАСНИЙ, НЕУПЕРЕ́ДЖЕНИЙ (без заздалегідь сформованої думки, звичайно негативної, про кого-, що-небудь); НЕЙТРА́ЛЬНИЙ (який не приєднується до жодної із сторін у боротьбі, дискусії, суперечці і т. ін.). Не було ще на світі людини, яка б, потрапивши до магістрату, залишалася непідкупною і безсторонньою (З. Тулуб); Савченко радився з Павлом, давав кожному безсторонню характеристику, і поволі викладачів підібрали (І. Кириленко); Мені хочеть встати й двома-трьома словами направити роботу читачів, проте я намагаюсь бути об'єктивним, одгороджуюсь од читачів (С. Васильченко); (Грабчак:) Але ці інтригани, підлабузники так заплутують справу, що, часом, і об'єктивна.. критика сприймається за інтриганську (Я. Баш); Значить, в його писанні неупереджені сторонні люди добачили зерно поетичного дару (П. Колесник); Висловила (Надійка) думки та міркування людини, яка поглянула на виробництво свіжим і неупередженим оком (В. Козаченко); — Це медик Михайлов, нейтральний. Він є посередником між усіма течіями... (Ф. Бурлака). — Пор. 1. справедли́вий, 2. справедли́вий.

ПРА́ВИЛЬНИЙ (який відповідає дійсному станові речей, не розходиться з правдою), І́СТИННИЙ, СПРАВЕДЛИ́ВИЙ, ПРА́ВИЙ, ПРАВДИ́ВИЙ рідше, ПЕ́ВНИЙ. Роз'яснювати правильну лінію демократичних сил; Я вам розкажу саму істинну правду, що не далеко було, а у нашому Харкові (Г. Квітка-Основ'яненко); Справедлива увага — се хірургічна операція: болить і помагає, несправедлива увага — се сліпий вистріл (І. Франко); За правду, браття, єднаймось щиро, Єдиний маєм правий шлях (Леся Українка); Враження наші щоденні на прикладі нас упевняють І накеровують думку на висновок певний, правдивий, що сотворіння живі з нечуттєвих походять начатків (переклад М. Зерова).

СО́ВІСНИЙ (який діє чесно, справедливо), ПОРЯ́ДНИЙ, СПРАВЕДЛИ́ВИЙ.

СПРАВЕДЛИ́ВИЙ (який ґрунтується на справедливості, правді, має обґрутовані підстави), ЗАКО́ННИЙ, СЛУ́ШНИЙ, ПРА́ВИЙ, ПРА́ВЕДНИЙ, ПРАВДИ́ВИЙ, ПРА́ВНИЙ рідше. Справедливий суд; Справедливе врегулювання міжнародних конфліктів; — Вимога цілком законна! — почулись голоси з залу (А. Головко); Корінько, скривившись, вислухав цей слушний і набридлий йому закид (Я. Качура); Злічім, брати, .. борців за волю, що сей рік в бою правім полягли (І. Франко); Сяяло осіннє сонце, наче раділо, що праведний гнів карає чужинців (Д. Бедзик); Серце їй їла правдива матерня докора (Панас Мирний); За нього правна помста буде (Леся Українка). — Пор. безсторо́нній.

СПРАВЕДЛИ́ВИЙ (який у своїх діях керується справедливістю, дотримується правди; який характеризується справедливістю); ПРА́ВИЙ, ПРАВДИВИЙ, ПРА́ВЕДНИЙ, ПРАВОСУ́ДНИЙ (який чинить правий суд); НЕПОГРІШИ́МИЙ, НЕПОГРІ́ШНИЙ, БЕЗГРІ́ШНИЙ (який ніколи не робить помилок). Вона справедлива й ніколи не гримне на безвинного, хоч ніколи й не подарує вини (М. Коцюбинський); І що то за козак з його був!.. Розумний, чулий, правдива, щира козацька душа, без помсти й користі (О. Стороженко); Ось слухай же, сину, Про Максима праведного... Було, не спочине Ніколи він (Т. Шевченко); Я висловив свою думку тоном непогрішимого судді (В. Еллан). — Пор. безсторо́нній.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. справедливий — (який керується справедливістю) правий, законний, слушний, праведний. Словник синонімів Полюги
  2. справедливий — справедли́вий прикметник Орфографічний словник української мови
  3. справедливий — (- діло) правий; (хто) чесний, безгрішний, ур. праведний, п! ШЛЯХЕТНИЙ; (суддя) безсторонній, об'єктивний, непідкупний, не упереджений, правосудний; (вирок) заслужений; (- вимогу) обґрунтований; (- вагу) Р. точний; пр. Словник синонімів Караванського
  4. справедливий — див. справжній Словник синонімів Вусика
  5. справедливий — [справеидливией] м. (на) -вому/-в'ім, мн. -в'і Орфоепічний словник української мови
  6. справедливий — -а, -е. 1》 Який діє на підставі об'єктивних фактів, позбавлений упередження; прот. несправедливий. || Заснований на правильному, об'єктивному ставленні до кого-, чого-небудь. 2》 Заснований на вимогах справедливості (у 3 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. справедливий — СПРАВЕДЛИ́ВИЙ, а, е. 1. Який діє на підставі об'єктивних фактів, позбавлений упередження; протилежне несправедливий. Щодо ректора О. Барусевича, то хоч ми й любили його і вважали справедливим, але доступу до нього не мали (І. Словник української мови у 20 томах
  8. справедливий — віддава́ти / відда́ти нале́жне кому, чому. Гідно оцінювати кого-, що-небудь; визнавати позитивні якості кого-, чого-небудь. — Ми віддаємо належне вашому патріотичному бажанню (О. Фразеологічний словник української мови
  9. справедливий — Справедли́вий, -ва, -ве Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  10. справедливий — СПРАВЕДЛИ́ВИЙ, а, е. 1. Який діє на підставі об’єктивних фактів, позбавлений упередження; протилежне несправедливий. Щодо ректора О. Барусевича, то хоч ми й любили його і вважали справедливим, але доступу до нього не мали (Фр. Словник української мови в 11 томах
  11. справедливий — Справедливий, -а, -е 1) Справедливый. Справедливого чоловіка, то й Бог любить. Ном. № 6694. 2) Настоящій. Справедливий чумак був. МВ. І. 65. Котра дівчина чорнобривая, та чарівниця справедливая. Чуб. Шукай, мати, шукай, мати, справедливої ворожки. Чуб. V. 421. Словник української мови Грінченка