спрощення

Значення в інших словниках

1. спрощення — спро́щення іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
2. спрощення — [спрошчеин':а] -н':а, р. мн. -еин' Орфоепічний словник української мови
3. спрощення — -я, с. 1》 Дія за знач. спростити, спрощувати і стан за знач. спроститися, спрощуватися. 2》 лінгв. Зменшення кількості приголосних звуків у групі приголосних внаслідок випадіння деяких із них. || Те саме, що гаплологія. 3》 лінгв. Те саме, що опрощення. Великий тлумачний словник сучасної мови
4. спрощення — СПРО́ЩЕННЯ, я, с. 1. Дія за знач. спрости́ти, спро́щувати і стан за знач. спрости́тися, спро́щуватися. Не збитись на спрощення – одна з найбільших складностей у творенні поезії для дітей (із журн.); Спрощення процедури оформлення візи (з газ.). 2. лінгв. Словник української мови у 20 томах
5. спрощення — СПРО́ЩЕННЯ, я, с. 1. Дія за знач. спрости́ти, спро́щувати і стан за знач. спрости́тися, спро́щуватися. Істотною рисою нової домни є те, що вона запроектована з урахуванням максимального спрощення системи завантаження (Рад. Укр., 25. Словник української мови в 11 томах