1. Великий тлумачний словник сучасної мови

спрощення

спро́щення

-я, с.

1》 Дія за знач. спростити, спрощувати і стан за знач. спроститися, спрощуватися.

2》 лінгв. Зменшення кількості приголосних звуків у групі приголосних внаслідок випадіння деяких із них.

|| Те саме, що гаплологія.

3》 лінгв. Те саме, що опрощення.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. спрощення — спро́щення іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. спрощення — [спрошчеин':а] -н':а, р. мн. -еин' Орфоепічний словник української мови
  3. спрощення — СПРО́ЩЕННЯ, я, с. 1. Дія за знач. спрости́ти, спро́щувати і стан за знач. спрости́тися, спро́щуватися. Не збитись на спрощення – одна з найбільших складностей у творенні поезії для дітей (із журн.); Спрощення процедури оформлення візи (з газ.). 2. лінгв. Словник української мови у 20 томах
  4. спрощення — Спро́щення, -ння, -нню, -нням Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. спрощення — СПРО́ЩЕННЯ, я, с. 1. Дія за знач. спрости́ти, спро́щувати і стан за знач. спрости́тися, спро́щуватися. Істотною рисою нової домни є те, що вона запроектована з урахуванням максимального спрощення системи завантаження (Рад. Укр., 25. Словник української мови в 11 томах