спідка

Значення в інших словниках

1. спідка — спі́дка іменник жіночого роду розм. Орфографічний словник української мови
2. спідка — -и, ж., розм. 1》 Те саме, що виворіт. || рідко. Підкладка. 2》 Нижня скоринка хліба. Спідка паляниці. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. спідка — СПІ́ДКА, и, ж., розм. 1. Те саме, що ви́воріт; // рідко. Підкладка. Спідка добра, а верх подраний (Сл. Б. Грінченка). 2. Нижня скоринка хліба. Спідка паляниці. Словник української мови у 20 томах
4. спідка — ВИ́ВОРІТ (внутрішній, зворотний бік чого-небудь — перев. тканини), СПІД, НИЗ рідко, СПІ́ДКА розм. Виріб, виконаний в'язкою вкругову, має лице й виворіт (із науково-популярної літератури); Є у неї скриня — сундучок... Словник синонімів української мови
5. спідка — СПІ́ДКА, и, ж., розм. 1. Те саме, що ви́воріт; // рідко. Підкладка. Спідка добра, а верх подраний (Сл. Гр.). 2. Нижня скоринка хліба. Спідка паляниці. Словник української мови в 11 томах
6. спідка — Спідка, -ки ж. 1) Изнанка. Спідка добра, а верх подраний. 2) Основаніе. Вх. Лем. 401. 3) Корка нижняя у хлѣба. Взяла паляницю, постукала, поклала щиколотками під спідку. Левиц. Пов. 197. Словник української мови Грінченка