стрункий

Струнки́й, -ка́, -ке́

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. стрункий — (про поставу людини) ставний, прямий, рівний// рівний станом. Словник синонімів Полюги
  2. стрункий — струнки́й прикметник Орфографічний словник української мови
  3. стрункий — СТАВНИЙ; (стан) гнучкий, граціозний, зграбний, р. фігуристий; (- дерево) рослий; (виклад) чіткий, послідовний; (спів) гармонійний; п! ЕЛЕГАНТНИЙ. Словник синонімів Караванського
  4. стрункий — СТРУНКИ́Й, а́, е́. 1. Гарно і пропорційно складений; ставний. Його струнка фігура.., здоровий засмалений морським вітром вид .. прегарно одбивались на тлі блакитного моря (М. Коцюбинський); Хлопець має мамину струнку фігуру. Словник української мови у 20 томах
  5. стрункий — -а, -е. 1》 Гарно і пропорційно складений; ставний. || Який має гарну, пропорційно складену фігуру. || Який має правильне, пропорційне співвідношення частин, відзначається витонченістю ліній (про предмети, рослини і т. ін.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. стрункий — СТАВНИ́Й (з високою стрункою постаттю, міцною будовою тіла), ПОСТАВНИ́Й, СТА́ТНИЙ, СТАТУ́РНИЙ, ПОКАЗНИ́Й. Якось зайшов капітан катера Василь Виноградський, ставний, широкоплечий, з мужніми рисами обличчя (А. Словник синонімів української мови
  7. стрункий — СТРУНКИ́Й, а́, е́. 1. Гарно і пропорційно складений; ставний. Його струнка фігура.., здоровий засмалений морським вітром вид.. прегарно одбивались на тлі блакитного моря (Коцюб., І, 1955, 390); Хлопець має мамину струнку фігуру. Словник української мови в 11 томах