1. Великий тлумачний словник сучасної мови

стрункий

струнки́й

-а, -е.

1》 Гарно і пропорційно складений; ставний.

|| Який має гарну, пропорційно складену фігуру.

|| Який має правильне, пропорційне співвідношення частин, відзначається витонченістю ліній (про предмети, рослини і т. ін.).

2》 Рівно, правильно розташований (ряд, шеренга і т. ін.).

3》 У якому є внутрішня закономірність; правильно та логічно побудований; чіткий, послідовний.

|| Який звучить злагоджено, гармонійно (про музику, спів).

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. стрункий — (про поставу людини) ставний, прямий, рівний// рівний станом. Словник синонімів Полюги
  2. стрункий — струнки́й прикметник Орфографічний словник української мови
  3. стрункий — СТАВНИЙ; (стан) гнучкий, граціозний, зграбний, р. фігуристий; (- дерево) рослий; (виклад) чіткий, послідовний; (спів) гармонійний; п! ЕЛЕГАНТНИЙ. Словник синонімів Караванського
  4. стрункий — СТРУНКИ́Й, а́, е́. 1. Гарно і пропорційно складений; ставний. Його струнка фігура.., здоровий засмалений морським вітром вид .. прегарно одбивались на тлі блакитного моря (М. Коцюбинський); Хлопець має мамину струнку фігуру. Словник української мови у 20 томах
  5. стрункий — СТАВНИ́Й (з високою стрункою постаттю, міцною будовою тіла), ПОСТАВНИ́Й, СТА́ТНИЙ, СТАТУ́РНИЙ, ПОКАЗНИ́Й. Якось зайшов капітан катера Василь Виноградський, ставний, широкоплечий, з мужніми рисами обличчя (А. Словник синонімів української мови
  6. стрункий — Струнки́й, -ка́, -ке́ Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. стрункий — СТРУНКИ́Й, а́, е́. 1. Гарно і пропорційно складений; ставний. Його струнка фігура.., здоровий засмалений морським вітром вид.. прегарно одбивались на тлі блакитного моря (Коцюб., І, 1955, 390); Хлопець має мамину струнку фігуру. Словник української мови в 11 томах