стрункий
СТРУНКИ́Й, а́, е́.
1. Гарно і пропорційно складений; ставний.
Його струнка фігура.., здоровий засмалений морським вітром вид.. прегарно одбивались на тлі блакитного моря (Коцюб., І, 1955, 390);
Хлопець має мамину струнку фігуру. Мамину поставу голови (Вільде, На порозі, 1955, 205);
Струнка постать, затягнута в темно-синю оксамитову сукню, була, як різьблена (Головко, II, 1957, 451);
// Який має гарну, пропорційно складену фігуру.
Висока та струнка молодиця вибігла їх провести (Мирний, III, 1954, 71);
Петро, стрункий, широкоплечий, з русявим чубом і синіми очима, стояв серед хати (Панч, В дорозі, 1959, 135);
// Який має правильне, пропорційне співвідношення частин, відзначається витонченістю ліній (про предмети, рослини і т. ін.).
Руками таких, як ти, радянських людей підносяться до небес ці стрункі, залиті сяйвом хмарочоси (Бажан, Наша.. Москва, 1951, 93);
На пагорбах росли стрункі смереки й кипариси (Смолич, І, 1958, 56);
Не можу годинами не милуватися тим, як-то вправно й спритно гончар перетворює звичайний шматок глини на стрункий глечик чи бокастий горщик (Нар. тв. та етн., 4, 1968, 49).
2. Рівно, правильно розташований (ряд, шеренга і т. ін.).
— Церемоніальним маршем!.. — пролунала команда. Стрункими рядами рушили богунці повз любимого командира (Довж., І, 1958, 150);
Стоять комсомольці У лавах струнких (Мур., Широка дорога, 1950, 36);
Метрів через 300 перед нами з’явилися стрункі ряди яблунь (Наука.., 11, 1958, 42).
3. У якому є внутрішня закономірність; правильно та логічно побудований; чіткий, послідовний.
Узагальнюючи величезний досвід революційного руху, Ленін у працях «Що робити?», «Крок вперед, два кроки назад» та інших розробив струнке вчення про пролетарську партію нового типу (До 100-річчя.. В. І. Леніна, 1970, 9);
Радянська історична наука створила струнку марксистсько-ленінську концепцію історичного процесу (Ком. Укр., 1, 1964, 46);
Оповідання вийшло компактне, сюжет стрункий, динамічний (Деякі пит. поет. майстерн., 1956, 137);
// Який звучить злагоджено, гармонійно (про музику, співи).
Над оболонню тихої води, Над заходом, в промінні вечоровім, Снувалася мелодія струнка (Мал., Листи.., 1961, 22).
Значення в інших словниках
- стрункий — (про поставу людини) ставний, прямий, рівний// рівний станом. Словник синонімів Полюги
- стрункий — струнки́й прикметник Орфографічний словник української мови
- стрункий — СТАВНИЙ; (стан) гнучкий, граціозний, зграбний, р. фігуристий; (- дерево) рослий; (виклад) чіткий, послідовний; (спів) гармонійний; п! ЕЛЕГАНТНИЙ. Словник синонімів Караванського
- стрункий — СТРУНКИ́Й, а́, е́. 1. Гарно і пропорційно складений; ставний. Його струнка фігура.., здоровий засмалений морським вітром вид .. прегарно одбивались на тлі блакитного моря (М. Коцюбинський); Хлопець має мамину струнку фігуру. Словник української мови у 20 томах
- стрункий — -а, -е. 1》 Гарно і пропорційно складений; ставний. || Який має гарну, пропорційно складену фігуру. || Який має правильне, пропорційне співвідношення частин, відзначається витонченістю ліній (про предмети, рослини і т. ін.). Великий тлумачний словник сучасної мови
- стрункий — СТАВНИ́Й (з високою стрункою постаттю, міцною будовою тіла), ПОСТАВНИ́Й, СТА́ТНИЙ, СТАТУ́РНИЙ, ПОКАЗНИ́Й. Якось зайшов капітан катера Василь Виноградський, ставний, широкоплечий, з мужніми рисами обличчя (А. Словник синонімів української мови
- стрункий — Струнки́й, -ка́, -ке́ Правописний словник Голоскевича (1929 р.)