струнка

СТРУ́НКА, и, ж.

1. Зменш.-пестл. до струна́ 1, 2.

Бойові оркестри грали… Скільки струн в душі і струнок! (Нагн., Вибр., 1950, 26);

Борис, який взагалі схилявся перед артистичним зухвальством свого друга в його поводженні з технікою і завжди знаходив у Валентина якусь «струнку», на цей раз вигукнув, що це «просто геніально» (Гончар, IV, 1960, 82);

Віктор мовчав: «Картопля, город. Звідки у неї така хазяйська струнка?» (Автом., Коли розлуч. двоє, 1959, 644);

*У порівн. Бачу й тую слободу́: онде під горою Вулиця послалася стрункою прямою (Щог., Поезії, 1958, 151).

◊ Болю́ча (слаба́, слабка́) стру́нка чия, кого, для кого — те саме, що Болю́ча (слаба́, слабка́) струна́ ( див. струна́).

Ядзя помітила, що її терпкі слова зробили матері прикрість, і повела вже далі бесіду лагіднішим тоном, котра, однак, якраз і відкрила іншу болючу струнку її почуттів (Кобр., Вибр., 1954, 106);

Витяга́тися (витя́гуватися, ви́тягтися, ви́тягнутися, повитяга́тися) в стру́нку див. витяга́тися, повитяга́тися; Загра́ти на чутли́вих (слабки́х) стру́нках чиїх, яких — знаючи чиїсь уразливі місця, використати їх з певною метою;

Зачіпа́ти (зачепи́ти, торка́ти, торкну́ти) стру́нку душі́ (се́рця, в се́рці) — те саме, що Зачіпа́ти (зачепи́ти) стру́ни душі́ (се́рця) ( див. зачіпа́ти).

— Виджу, що своїми словами торкнув я сантиментальну струнку в твоїм серці (Фр., VII, 1951, 391);

Ходи́ти [як (мов, немо́в і т. ін.)] по стру́нці:

а) бути слухняним, виконувати все чітко та безвідмовно.

Йонька.. ганьби забути не міг, вона вічно смоктала його за серце, як чорна п’явка, і часто він вибухав таким гнівом, що всі домашні ходили як по струнці, чекаючи, доки перейде буря (Тют., Вир, 1964, 7);

б) ходити прямо, витягнувшись (про людину).

Раз іде собі [Івашко] по дорозі і мізкує: — Яку б то мені знайти дівчину?! От якби таку:.. плече широке, груди високі.., щоб ходила як по струнці, високо піднявши головоньку!.. (Стор., І, 1957, 136).

2. діал. Відгороджене місце в кошарі, хліві для доїння овець.

Вже третю добу сіє на полонині дрібний мачкатий дощик.. Тільки і спочинку було, що під дашком у струнці під час доїння (Коцюб., II, 1955, 323).