сумнів

Су́мнів, -ву, -ву; -ніви, -вів

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сумнів — су́мнів іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. сумнів — Брак певности, непевність, вагання; підозра, побоювання, острах. Словник синонімів Караванського
  3. сумнів — -у, ч. 1》 Непевність щодо вірогідності, можливості чого-небудь; брак впевненості в комусь, чомусь. || Підозра, острах. Поза всяким сумнівом; Поза всякими сумнівами, у знач. вставн. сл. — безперечно, безсумнівно. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. сумнів — СУ́МНІВ, у, ч. 1. Непевність щодо вірогідності, можливості чого-небудь; брак твердої впевненості в комусь, чомусь. [Люцій:] Хоч у душі зринає часом сумнів .. Словник української мови у 20 томах
  5. сумнів — СУМНІВ — особливий стан свідомості і самосвідомості, коли суб'єкт відчуває або виявляє недовіру до певного твердження, вагаючись щодо прийняття (визнання) його, оскільки оцінює це твердження як недостатньо обґрунтоване, правомірне, виправдане... Філософський енциклопедичний словник
  6. сумнів — ВАГА́ННЯ (неспроможність відразу вирішити щось), НЕРІШУ́ЧІСТЬ, ХИТА́ННЯ, СУ́МНІВИ, ВАГА́ заст. І підем ми в Подніпров'я Без вагання і без ваги (І. Франко); Олекса ще стоїть у нерішучості, дивиться на кладку, яка все ще розхитується над водою (Ю. Словник синонімів української мови
  7. сумнів — СУ́МНІВ, у, ч. 1. Непевність щодо вірогідності, можливості чого-небудь; брак твердої впевненості в комусь, чомусь. [Люцій:] Хоч у душі зринає часом сумнів ..про корисність ліків, але як ми не знаєм більше ради, то ми той сумнів глушимо (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах