сумнів

СУ́МНІВ, у, ч.

1. Непевність щодо вірогідності, можливості чого-небудь; брак твердої впевненості в комусь, чомусь.

[Люцій:] Хоч у душі зринає часом сумнів ..про корисність ліків, але як ми не знаєм більше ради, то ми той сумнів глушимо (Л. Укр., II, 1951, 420);

— Ні, навряд чи старий пристане до нас, — висловлює сумнів Оксен (Гончар, Маша.., 1959, 25);

Ніяких сумнівів у призначенні Павликової машини не залишилося. Коли вона не поламається зараз же за ворітьми, то Павлик справді здійснить свій прихований намір улаштувати автоперебіг через усю Україну (Донч., VI, 1957, 14);

— Що? Може, неправильно зробив? — промовив Цимбал з нотками сумніву в голосі (Багмут, Служу Рад. Союзу, 1950, 45);

// Підозра, острах.

Настала хвилина, коли Олин подив перед всебічною обізнаністю Завадки перетворився у сумнів: чи не дурить він її часом? (Вільде, Сестри.., 1958, 522);

Закрадався в серце сумнів: чи не помилився Микола, впроваджуючи новий спосіб відпалки [відпалювання]? (Ткач, Плем’я.., 1961, 259).

Без [бу́дь-якого] су́мніву; Без [бу́дь-яких] су́мнівів; По́за вся́ким су́мнівом; По́за вся́кими су́мнівами, у знач. вставн. сл. — безперечно, безсумнівно.

От крісла місцевої продукції. Солідність роботи їх, без сумніву, була понад всяку конкуренцію: вже висиділо на них п’ять поколінь і ще п’ятнадцять висидить (Хотк., II, 1966, 59);

Бра́ти (узя́ти, ста́вити, поста́вити) під су́мнів (під су́мніви) що — ставитися недовірливо до чого-небудь; сумніватися.

Безперечно, з усякого погляду буде корисно Все те пізнати докладно, щоб далі тобі не вагатись І викладання мого під сумніви прикрі не брати (Зеров, Вибр., 1966, 133);

Він не любив, коли при підлеглих обговорювали або ставили під сумнів його накази (Голов., Тополя.., 1965, 229);

Не виклика́є [нія́кого (жо́дного і т. ін.)] су́мніву; Не виклика́є [нія́ких (жо́дних і т. ін.)] су́мнівів; Не підляга́є су́мніву що — щось є безперечним, безсумнівним, явним.

Напевне, ні в кого не викликає сумніву твердження, що погода помітно впливає на психіку й діяльність людини (Знання.., 6, 1965, 16);

Загальновизнано в марксистсько-ленінській науці.. про суспільство, що народ є рушійною силою історії.. Не підлягає сумніву й те, що народ — творець усіх матеріальних цінностей — є разом з тим творцем усіх цінностей духовних (Рильський, IX, 1962, 189);

Нема́ (нема́є, не було́, не мо́же бу́ти) [нія́кого (жо́дного i т. ін.)] су́мніву; Нема́ (нема́є, не було́, не мо́же бу́ти) [нія́ких (жо́дних і т. ін.)] су́мнівів — цілком очевидно; безперечно, безсумнівно.

По довгій прокрадається [білка] жердині, Зумисне зробленій, на підвіконня: Там теж горіхи, сумніву нема! (Рильський, II, 1960, 93);

Сумніву не було: це було справжнє кам’яне вугілля (Тулуб, В степу.., 1964, 274);

У нас не було ніякого сумніву, що поїзд підірвано (Кол., На фронті.., 1959, 98);

Сумнівів не може бути ніяких — коли Юра виросте, він буде мандрівником (Смолич, II, 1958, 45);

Не ма́ти су́мніву див. ма́ти²;

Піддава́ти (підда́ти) су́мніву (су́мнівові) див. піддава́ти;

Піддава́тися (підда́тися) су́мніву (су́мнівові) див. піддава́тися;

Су́мнів бере́ (узя́в); Су́мніви беру́ть (узяли́) див. бра́ти, узя́ти.

2. Ускладнення, нерозуміння, що виникають при розв’язанні якого-небудь питання, певної проблеми.

— Півроку тому.. він звернувся до мене з своїми сумнівами, і з того часу, наче Віргіліуш Данте, веду я його душу по дев’ятьох колах пекельних до світла й істини (Тулуб, Людолови, І, 1957, 103);

Профспілкові і комсомольські активісти повинні бути людьми, до яких завжди можна звернутися з планами і сумнівами, пропозиціями і скаргами, горем і радістю, і завжди зустріти з їх боку увагу і тепле слово (Ком. Укр., 12, 1964, 17).

3. Стан душевного розладу, невпевненості, вагань.

Пройшла одна неспокійна ніч, день, сповнений тривожних думок і сумнівів, ще одна ніч, а на другий ранок Ольга остаточно вирішила шукати праці (Вільде, Опов., 1954, 63);

Приїхала [Тася] в Москву сповнена сумнівів, хвилювань і надій… (Дмит., Розлука, 1957, 199).

Розганя́ти (розігна́ти, розвіва́ти, розві́яти) су́мніви:

а) (свої) з’ясувавши що-небудь, зробивши певний вибір, заспокоюватися.

— Ні, тільки вперед, — промовив Фрунзе, мовби розганяючи власні сумніви (Гончар, II, 1959, 427);

б) (чиї) пояснивши, з’ясувавши щось, заспокоювати кого-небудь.

Давид хоче скоріше розвіяти дівочі сумніви. — Ти, Уляно, і не подумай чогось поганого. Після великодня, нех воно горить, і до вінця підемо (Стельмах, І, 1962, 144).