1. Словник синонімів української мови

сумнів

ВАГА́ННЯ (неспроможність відразу вирішити щось), НЕРІШУ́ЧІСТЬ, ХИТА́ННЯ, СУ́МНІВИ, ВАГА́ заст. І підем ми в Подніпров'я Без вагання і без ваги (І. Франко); Олекса ще стоїть у нерішучості, дивиться на кладку, яка все ще розхитується над водою (Ю. Мушкетик); Діалект чи самостійна мова? Найпустіше в світі се питання, Міліонам треба сього слова, І гріхом усяке тут хитання (І. Франко); Відкинувши всі сумніви й вагання,.. Олег відважно рушив у хвилі океану (І. Ле).

ВАГА́ННЯ (непослідовність у поглядах), ХИТА́ННЯ, СУ́МНІВИ. В ідеологічній боротьбі не можна допускати компромісів, вагань (з журналу). — Пор. ро́здум, су́мнів.

СУ́МНІВ (відсутність твердої впевненості в комусь, чомусь), НЕПЕ́ВНІСТЬ, НЕВПЕ́ВНЕНІСТЬ, ВАГА́ННЯ, ПОБО́ЮВАННЯ, ПІДО́ЗРА. Нападала на Олену тривога, гіркі сумніви закрадалися в душу..: "Повернеться твій Оксен із служби та візьме собі в подруги курсистку стрижену, а тебе покине..." (Григорій Тютюнник); Руфін дивиться на Люція з непевністю, не знаючи, як має його зустріти (Леся Українка); Невпевненість у своїх силах. — Пор. 2. вага́ння.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сумнів — су́мнів іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. сумнів — Брак певности, непевність, вагання; підозра, побоювання, острах. Словник синонімів Караванського
  3. сумнів — -у, ч. 1》 Непевність щодо вірогідності, можливості чого-небудь; брак впевненості в комусь, чомусь. || Підозра, острах. Поза всяким сумнівом; Поза всякими сумнівами, у знач. вставн. сл. — безперечно, безсумнівно. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. сумнів — СУ́МНІВ, у, ч. 1. Непевність щодо вірогідності, можливості чого-небудь; брак твердої впевненості в комусь, чомусь. [Люцій:] Хоч у душі зринає часом сумнів .. Словник української мови у 20 томах
  5. сумнів — СУМНІВ — особливий стан свідомості і самосвідомості, коли суб'єкт відчуває або виявляє недовіру до певного твердження, вагаючись щодо прийняття (визнання) його, оскільки оцінює це твердження як недостатньо обґрунтоване, правомірне, виправдане... Філософський енциклопедичний словник
  6. сумнів — Су́мнів, -ву, -ву; -ніви, -вів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. сумнів — СУ́МНІВ, у, ч. 1. Непевність щодо вірогідності, можливості чого-небудь; брак твердої впевненості в комусь, чомусь. [Люцій:] Хоч у душі зринає часом сумнів ..про корисність ліків, але як ми не знаєм більше ради, то ми той сумнів глушимо (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах