сьорбати

Значення в інших словниках

1. сьорбати — сьо́рба́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
2. сьорбати — (рідку страву) їсти, хлептати; док. СЬОРБНУТИ, (лиха) зазнати. Словник синонімів Караванського
3. сьорбати — див. їсти; хлебтати Словник синонімів Вусика
4. сьорбати — СЬО́РБА́ТИ, сьо́рба́ю, сьо́рба́єш, недок., що і без дод., розм. 1. Їсти рідку страву, набираючи ложкою. Сьорбайте, хлопці, юшку, а риба насподі (Номис); Нахиливсь [Карпо Петрович] над тарілкою і потиху почав сьорбати юшку... Словник української мови у 20 томах
5. сьорбати — сьорбаю, сьорбаєш, недок., перех. і без додатка, розм. 1》 Їсти рідку страву, набираючи ложкою. || Їсти рідку страву, видаючи при цьому характерні звуки. Несолоно сьорбавши — не досягнувши чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
6. сьорбати — несо́лоно сьорба́вши, зі сл. іти́, піти́ і под. Без результату, без досягнення успіху. Тепер, коли небезпека була позаду, Ананію здавалося, що не так уже й страшно було. Не рискувавши (ризикувавши), підем несолоно сьорбавши… (Ю. Яновський). Фразеологічний словник української мови
7. сьорбати — ПИ́ТИ що і без додатка (вгамовувати спрагу якою-небудь рідиною), СПИВА́ТИ розм., ПИ́ТОНЬКИ пестл. дит., ПИТКИ пестл. дит.; ПИВА́ТИ розм. (часто, не раз); ПОПИВА́ТИ, ПОСМО́КТУВАТИ, ПОТЯ́ГУВАТИ (потроху, час від часу); СМОКТА́ТИ розм., ЦІДИ́ТИ розм. Словник синонімів української мови
8. сьорбати — СЬО́РБА́ТИ, сьо́рба́ю, сьо́рба́єш, недок., перех. і без додатка, розм. 1. Їсти рідку страву, набираючи ложкою. Сьорбайте, хлопці, юшку, а риба насподі (Номис, 1864, № 11997); Нахиливсь [Карпо Петрович] над тарілкою і потиху почав сьорбати юшку... Словник української мови в 11 томах
9. сьорбати — Сьорбати, -баю, -єш гл. Хлебать. Сьорбай юшку, на дні рибка єсть. Ном. № 1200. Словник української мови Грінченка