сьорбати
Джерело:
Словник синонімів української мови Вусика
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- сьорбати — сьо́рба́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- сьорбати — (рідку страву) їсти, хлептати; док. СЬОРБНУТИ, (лиха) зазнати. Словник синонімів Караванського
- сьорбати — СЬО́РБА́ТИ, сьо́рба́ю, сьо́рба́єш, недок., що і без дод., розм. 1. Їсти рідку страву, набираючи ложкою. Сьорбайте, хлопці, юшку, а риба насподі (Номис); Нахиливсь [Карпо Петрович] над тарілкою і потиху почав сьорбати юшку... Словник української мови у 20 томах
- сьорбати — сьорбаю, сьорбаєш, недок., перех. і без додатка, розм. 1》 Їсти рідку страву, набираючи ложкою. || Їсти рідку страву, видаючи при цьому характерні звуки. Несолоно сьорбавши — не досягнувши чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
- сьорбати — несо́лоно сьорба́вши, зі сл. іти́, піти́ і под. Без результату, без досягнення успіху. Тепер, коли небезпека була позаду, Ананію здавалося, що не так уже й страшно було. Не рискувавши (ризикувавши), підем несолоно сьорбавши… (Ю. Яновський). Фразеологічний словник української мови
- сьорбати — ПИ́ТИ що і без додатка (вгамовувати спрагу якою-небудь рідиною), СПИВА́ТИ розм., ПИ́ТОНЬКИ пестл. дит., ПИТКИ пестл. дит.; ПИВА́ТИ розм. (часто, не раз); ПОПИВА́ТИ, ПОСМО́КТУВАТИ, ПОТЯ́ГУВАТИ (потроху, час від часу); СМОКТА́ТИ розм., ЦІДИ́ТИ розм. Словник синонімів української мови
- сьорбати — Сьо́рбати, -баю, -баєш, -бають Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- сьорбати — СЬО́РБА́ТИ, сьо́рба́ю, сьо́рба́єш, недок., перех. і без додатка, розм. 1. Їсти рідку страву, набираючи ложкою. Сьорбайте, хлопці, юшку, а риба насподі (Номис, 1864, № 11997); Нахиливсь [Карпо Петрович] над тарілкою і потиху почав сьорбати юшку... Словник української мови в 11 томах
- сьорбати — Сьорбати, -баю, -єш гл. Хлебать. Сьорбай юшку, на дні рибка єсть. Ном. № 1200. Словник української мови Грінченка